Досліджено особливості формування мови преси на початку XX ст., а також мову кращого зразка української журналістики даного періоду. Визначено роль у цьому процесі мецената, видавця Є.Чикаленка. На прикладі щоденної газети "Рада" проаналізовано мовні особливості преси цього періоду. Охарактеризовано орфографічні риси "Ради", що відзначаються певною послідовністю. З'ясовано, що газета друкувалась фонетичним правописом і належала до видань Наддніпрянської України не лише за територіальною, але й мовними ознаками. Досліджено лексичний склад "Ради", що певною мірою відображав реалії тогочасного життя, характеризувався високим рівнем розвитку, свідчив про намагання редакторів, журналістів поєднати образність, емоційність і логічність, точність викладу. Для цього використовувались найрізноманітніші мовні засоби, зокрема, багатозначність, тропи (синоніми, пароніми, епітети). Визначено синтаксичні засоби (прості, ускладнені речення різних типів), за допомогою яких на сторінках "Ради" досягалась певна мета, а саме: інформувати та впливати на читача.

Подано 454 найуживаніші загальнонаукові терміни та термінознаки з теорії та практики соціальних комунікацій для стимулюванння мовного мислення студентів, їх глибокого осмислювання здобутків минулого й творення розумових відкриттів у галузі національного інтелекту.

Висвітлено історію становлення українського правопису. Наведено найголовніші правила українського правопису, зокрема, написання ненаголошених голосних, апострофа, м'якого знака, префіксів, суфіксів, подвоєних приголосних, сладних слів, великої літери. слів іншомовного походження, відмінкових закінчень різних частин мови, прізвищ тощо.

Зазначено щодо необхідності чіткого розмежування термінологічного апарату електронного навчального дискурсу: виокремлюються терміни "електронне видання", "електронний навчальний посібник", "електронний підручник", "електронний довідник".

Розглянуто необхідність відкриття спеціальностей 7.03030202 та 8.03030202 "Зв'язки з громадськістю" в НТУУ "КПІ" для забезпечення поліграфічної та інших галузей фахівцями високого рівня зі зв'язків із громадськістю, що покликано запитами ринку. Описано загальний стан ринку PR-послуг, окреслено його потребу у відповідних фахівцях, охарактеризовано можливості інституту щодо їх підготовки.

З'ясовано поняття "електронний навчальний дискурс", виділено основні його складові та характеристики.

Проаналізовано типологію електронних видань, запропоновану в ДСТУ 7157:2010, наведено пропозиції щодо її уточнення, поширення, запропоновано критерії, які варто додати.

Підготовка фахівців спеціальності 8.03030301 "Видавнича справа та редагування" сприяє задоволенню кадрових потреб видавничої галузі в період суспільних трансформацій. На сучасному етапі ця робота орієнтується на новітні потреби та виклики, привнесені розвитком електронних комунікаційних систем. Організація навчального процесу зі спеціальності 8.03030301 "Видавнича справа та редагування" базується на законі України "Про вищу освіту", державних галузевих стандартах вищої освіти України та інших актах законодавства України з питань освіти та здійснюється відповідно до навчальних планів, графіку навчального процесу, розкладу занять за відповідними формами навчання, які затверджуються ректором університету. Реалізація основної освітньої програми підготовки магістрів спеціальності "Видавнича справа та редагування" забезпечується необхідною інформаційною базою, яка відображає досягнення науки й техніки в галузі видавничої справи. Навчально-методична робота на кафедрі видавничої справи та редагування підпорядковується практичній реалізації мети освіти в українській державі та головній діяльності університету. Вона полягає в пошуках найефективніших форм, засобів і методів формування в студентів широкого наукового світогляду, освоєння ними досягнень науки і культури, вироблення професійних знань, умінь, навичок і підготовки висококваліфікованих спеціалістів. Зважаючи на потребу видавничої галузі в редакторських і видавничих кадрах високого рівня, сформовану в НТУУ "КПІ" матеріально-технічну, наукову, кадрову, методичну базу для забезпечення якісного викладання дисциплін галузі знань 0303 - "Журналістика та інформація", а також на наявну і потенційну можливість постійно вдосконалювати підготовку фахівців названої спеціальності відповідно до суспільних потреб вважається за доцільне надання Національному технічному університету України "Київський політехнічний інститут" акредитації на підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр" галузі знань 0303 - "Журналістика та інформація" зі спеціальності 8.03030307 - "Видавнича справа та редагування".

Розглянуто особливості структури та оформлення електронних локальних та мережевих видань, виявлено характерні риси електронних видань на противагу друкованим.

Розкрито поняття "електронний посібник" та "електронний підручник", визначено їх відмінні риси, на основі яких запропоновано оптимальну структуру для зазначених видів видань.

Розглянуто мовні засоби увиразнення змісту на сторінках видань. Охарактеризовано периферійні пласти лексики. Висвітлено сучасний стан дитячої періодики на прикладі журналу "Барвінок". Подано інформацію про редагування мовного наповнення науково-навчальної літератури. Приділено увагу особливостям верстки електронних видань.

Подано типові мовні помилки, які трапляються на телебаченні, радіо та сторінках різних видань. Увагу зосереджено на порушенні фонетичних, морфологічних, лексичних норм, на недоречному вживанні запозичень, зросійщених слів та словосполучень.

Розглянуто можливість підготовки магістрів спеціальності 8.03030202 "Зв'язки з громадськістю" в НТУУ "КПІ" для забезпечення видавничо-поліграфічної та інших галузей фахівцями високого рівня цієї спеціальності, що покликано запитами ринку.

Наведено основні правила українського правопису, зокрема, написання ненаголошених голосних, апострофа, м'якого знака, префіксів, суфіксів, подвоєних приголосних, складних слів, великої літери. Увагу приділено правопису слів іншомовного походження. Розкрито особливості відмінювання прикметників, займенників і числівників.

Підготовка фахівців спеціальності 7.03030202 "Зв'язки з громадськістю" сприяє задоволенню кадрових потреб видавничої та інших галузей в період суспільних трансформацій. На сучасному етапі ця робота орієнтується на новітні потреби і виклики, привнесені розвитком електронних комунікаційних систем. Реалізація основної освітньої програми підготовки спеціалістів спеціальності "Зв'язки з громадськістю" забезпечується необхідною інформаційною базою, яка відображає досягнення науки й техніки в галузі видавничої справи, реклами. Навчально-методична робота на кафедрі видавничої справи та редагування підпорядковується практичній реалізації мети освіти в українській державі та головній діяльності університету. Вона полягає в пошуках найефективніших форм, засобів і методів формування в студентів широкого наукового світогляду, освоєння ними досягнень науки і культури, вироблення професійних знань, умінь, навичок і підготовки висококваліфікованих спеціалістів. Зважаючи на потребу видавничої галузі в рекламних і видавничих кадрах високого рівня, сформовану в НТУУ "КПІ" матеріально-технічну, наукову, кадрову, методичну базу для забезпечення якісного викладання дисциплін галузі знань 0303 - "Журналістика та інформація", а також на наявну і потенційну можливість постійно вдосконалювати підготовку фахівців названої спеціальності відповідно до суспільних потреб, вважаємо за доцільне надання Національному технічному університету України "Київський політехнічний інститут" акредитацію на підготовку фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" галузі знань 0303 - "Журналістика та інформація" зі спеціальності 7.03030202 - "Зв'язки з громадськістю".

Розглянуто необхідність доопрацювання ДСТУ 7157:2010 "Інформація та документація. Видання електронні. Основні види та вихідні відомості", який частково не відповідає рівню розвитку сучасних електронних видань та потребує уточнення.

Розглянуто питання щодо термінології електронного навчального дискурсу. З метою розроблення деталізованої класифікації електронних навчальних видань за різними критеріями використано методи аналізу, синтезу, компаративний, дедукції, індукції та описовий. Результатом дослідження є більш чітке усвідомлення такого явища, як електронне видання, зокрема електронне навчальне видання, виокремлення різних їх типів, виходячи з різних критеріїв. Класифікація та термінологічний апарат електронних видань, зокрема електронних навчальних видань, потребує доопрацювання та доповнення, зважаючи на всі особливості сучасного стану розвитку інформаційних технологій.

Зроблено спробу типологізувати електронні навчальні видання (ЕНВ) за різноманітними критеріями, оскільки наразі немає єдиної вичерпної класифікації та не розроблено різних класифікацій за окремими критеріями, що ускладнює як навчальний процес, так і процес створення й поширення ЕНВ, адже часто відбувається термінологічна плутанина, підміна понять, коли автори на власний розсуд ідентифікують створене ними видання і таким чином вводять в оману потенційного користувача. Крім того, нерозроблена класифікація ЕНВ ускладнює вироблення оптимальної структури таких видань, і тоді елементи різних ЕНВ змішуються й потрапляють в одне видання. Оскільки автори не можуть чітко відповісти на питання, що створюють, то й дидактичної мети врешті-решт досягти не вдається. Розкрито схеми уникнення термінологічного хаосу, адже лише стрункість термінологічного апарату робить наукову галузь розвиненою.

Обгрунтовано потребу ретельної редакторської підготовки електронних навчальних видань для майбутніх журналістів, оскільки такі видання, потрапляють до підготовленої освіченої аудиторії, а також вони мають навчальну мету, яка нівелюється їх неякісним підготуванням. Електронні посібники з журналістики як вид навчальних видань завойовують увагу читачів численними пере вагами недрукованої форми, проте потребують ретельного наукового вивчення з огляду на численні огріхи як у змісті, так і в оформленні.

Розглянуто ефективність використання електронних навчальних видань в освітньому процесі, проаналізовано переваги та недоліки таких видань у порівняні з друкованими, виокремлено характерні особливості електронних навчальних видань, розкрито поняття "електронний підручник" за різними підходами. З'ясовано, що засоби мультимедіа надають змогу збагатити процес навчання наочним високоякісним ілюстративним матеріалом: відео, звуковим супроводом, що сприятиме активізації образної та емоційної пам'яті. Проте такі якісно нові можливості з'являються здебільшого як поодинокі впровадження, а не як невід'ємна риса новостворених електронних навчальних видань.